Притчі 
Перша заповідь закликає людину повірити в Бога, надіятися на Нього і любити Його понад усе.
ДАПОЦЦО
Дапоццо провів вісім років у нацистському концтаборі. Ось що він розповідає про жахіття, які переніс у 1937–1945 роках:
«Попри свою міцну статуру, тоді я важив лише сорок п’ять кілограмів, а все тіло вкривали синці та шрами від отриманих ударів. Права рука була зламана, і її вже ніколи не вдалося вилікувати.
У навечір’я Різдва 1943 року мене викликав комендант. Я стояв перед ним голий до пояса і босий. Він сидів за столом з усілякими наїдками. Вмираючи з голоду, я мусив бути присутнім на цій пишній трапезі. І все ж, як справжній християнин, я з усіх сил намагався не зненавидіти коменданта. Наприкінці вечері унтер-офіцер приніс йому каву з маленькими тістечками. Комендант демонстративно смакував ними. Відтак подивився на мене і сказав:
– Ваша дружина – прекрасна господиня, Дапоццо!
Я не розумів, що той мав на увазі. Тоді він пояснив:
– Уже багато років ваша дружина посилає вам маленькі тістечка, які так мені смакують.
Спокуса зненавидіти його ставала нестерпною. Моя дружина і четверо наших дітей заощаджували на невеличкій пайці борошна, масла і цукру, щоб відіслати мені ці тістечка… а цей чоловік їх з’їдав! Я попросив коменданта, щоб він дозволив мені принаймні понюхати тістечка, аби пригадати собі рідний дім. Він відмовив і закричав:
– Геть звідси!
Після війни я віднайшов слід цього коменданта. Він змінив прізвище і намагався жити не привертаючи зайвої уваги. У 1953 році я пішов до нього зі своїм приятелем. Він мене не впізнав. Тоді я представився:
– Я номер 17531. Чи ви пригадуєте Різдво 1943 року?
Він страшенно налякався:
– Ви прийшли помститися? – запитав він глухим голосом.
Замість відповіді я відкрив перед ним великий пакет. Там був надзвичайно смачний пиріг. Я попросив його дружину зробити нам кави. Потім ми поділили пиріг і вчотирьох пили каву.
Усі мовчали.
Комендант розплакався і спитав:
– Але ж як ви можете мені пробачити?
Я відповів йому:
– Заради любови до Христа.»
* * *
Перша заповідь закликає людину ЛЮБИТИ Бога понад усе!
УРОК БІОЛОГІЇ
Багато хто ще згадує ті часи, коли нацисти переслідували євреїв. Нацисти плекали культ панівної, арійської раси і всіляко звеличували її. Євреї були для них нижчою расою, яка не досягає до рівня людини.
Одна німецька єврейка розповідає, що з нею трапилося на початку шкільного року в 1933 році:
«Учителька, яка викладала в нас біологію, постійно говорила нам про вищість німецької раси. І ось на першому уроці навчального року вона жестом попросила мене вийти на середину класу. Потім заявила:
– Ось приклад дівчини чистої арійської раси, з блакитними очима і білим волоссям!
Оскільки інші дівчата пирснули від сміху, я була змушена сказати вчительці:
– Я єврейка!
Вона мені цього ніколи не пробачила.»
* * *
Коли хтось надмірно звеличує расу, державу чи державних керманичів, будь-яку річ, що сама по собі є доброю, – це ідолопоклонство.
