Один мудрець вчив:
– Допустимо, у землероба є невеликий пакетик насіння і він його сіє. Потім він збирає плід, наповнює ним великий пакет. Якщо він потім висіє плід з пакету, то, коли збере урожай, наповнить насінням цілий мішок. І коли в нього стане багато насіння і він його висіє, то потім заповнить цілу комору. Але якщо він триматиме насіння в пакетику і не посіє його, то в ньому заведуться черви.
Він повинен кинути насіння в землю, щоб воно проросло, виросло і дало плід. Хочу сказати, що те ж саме відбувається і з любов’ю. Щоб любов зростала, треба її віддавати. Людина, яка не віддає навіть ту невелику любов, що в неї є, немов тримає в руці жменю насіння і не хоче його посіяти. Така людина – лукавий раб, який приховав талант (Див. Мф. 25:25)
Залежно від того, скільки любові ти віддаси, стільки і отримаєш. Якщо не даси любові, не отримаєш любові.
Давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам. (Євангеліє від Луки 6:38).