Притчі 
Жив колись один шарманщик. Вийшов він на вулицю, завів шарманку і заспівав пісеньку:
– Жив-був чернець бідний, він був худий і блідий, і тому часто хворів…
– Ця пісенька нам не подобається, вона дуже сумна, давай іншу, шарманщику! – закричав народ, що зібрався.
Шарманщик швидко переналаштував шарманку, заграв новий мотив і заспівав:
– Жив-був поп жахливий, він товстий був і огидний, солодко пив і їв…
– Ось це інша справа, це весела пісенька, те, що потрібно! – зрадів народ.
* * *
Сказав колись старий чернець: “Те, що треба світу, завжди протилежно тому, що треба душі”
Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік. (1 Послання св. ап. Іоанна Богослова 2:16,17)