Притчі У цих невигаданих коротких історіях – ціле життя, вони здатні зворушити будь-кого.
* * *
Сьогодні мій 75-річний дідусь, який от вже 15 років як осліп через катаракту, сказав мені: “Твоя бабуся – найпрекрасніша жінка на землі, правда?” Я замислилася на секунду і сказала: “Так, саме так. Напевно, тобі дуже бракує цієї краси тепер, коли ти її не бачиш”. “Люба, – відповів мені дідусь, – я бачу її щодня. Якщо чесно, тепер я бачу її куди краще, ніж коли ми були молодими”.
* * *
Сьогодні я видавав заміж свою дочку. Десять років тому я витягнув з обійнятого полум’ям фургона, що потрапив у серйозну аварію, 14-річного парубка. Вердикт лікарів був однозначний: він більше не зможе ходити. Моя дочка кілька разів відвідала його разом зі мною в лікарні. Потім стала ходити туди без мене. І сьогодні я побачив, як всупереч усім прогнозам і широко посміхаючись, він надів обручку на палець моєї дочки – твердо стоячи на обох ногах.
* * *
Сьогодні, підходячи до дверей свого магазину о 7 годині ранку (я флорист), я побачив солдата у формі. Він прямував в аеропорт, звідки повинен був відлетіти до Афганістану на цілий рік. Він сказав: “Кожної п’ятниці я зазвичай приношу своїй дружині красивий букет квітів, і не хочу залишати цю традицію через від’їзд”. Потім він замовив у мене 52 букети квітів і попросив мене доставляти їх увечері кожної п’ятниці в офіс його дружини, доки він не повернеться. Я зробив йому знижку 50% на все – така любов наповнила світлом увесь мій день.
* * *
Сьогодні я сказала своєму 18-річному онукові, що за всі свої шкільні роки я так і не потрапила на шкільний бал, бо мене туди ніхто жодного разу не запросив. І уявляєте – цим вечором він, одягнений у смокінг, подзвонив у мої двері і запросив на шкільний бал як свою партнерку.
* * *
Коли сьогодні вона опритомніла від 18-місячної коми, то поцілувала мене і сказала: “Спасибі, що залишався зі мною, що розповідав усі ці прекрасні історії і завжди вірив у мене… І так, я вийду за тебе заміж”.
* * *
Сьогодні я, проходячи через парк, вирішив перекусити на лавочці. І тільки я розвернув свій бутерброд, як під дубом неподалік зупинився автомобіль літньої пари. Вони опустили вікна і включили джаз. Чоловік вийшов з машини, відкрив дверцята і подав руку жінці, а потім вони півгодини повільно танцювали під тим самим дубом.
* * *
Мій батько – найкращий, про такого можна лише мріяти. Він любить мою маму (і завжди робить її щасливою), він приходить на кожен футбольний матч, в якому я брала участь з п’яти років (зараз мені 17), він піклується про всю нашу родину. Цим ранком, коли я шукала в батьковому ящику для інструментів плоскогубці, я знайшла на дні складений брудний папірець. Це була сторінка зі старого батькового щоденника, з датою за місяць до мого народження. Там було написане: “Мені дев’ятнадцять років, я алкоголік, якого вигнали з інституту, невдалий самогубець, жертва дитячого насильства і колишній автокрадій. А наступного місяця до всього цього додасться ще і “молодий батько”. Але я присягаюся, що зроблю все, щоб у мого малятка все було добре. Я стану для нього таким батьком, якого в мене самого ніколи не було”. І… я не знаю, як, але йому це вдалося.
* * *
Сьогодні мій 8-річний син обійняв мене і сказав: “Ти найкраща мама у всьому світі”. Я посміхнулася і запитала в нього: “Звідки ти це знаєш? Адже ти не бачив усіх мам всього світу”. Мій син у відповідь на це обійняв мене ще міцніше і сказав: “А ти і є мій світ”.
* * *
Сьогодні я робив операцію маленькій дівчинці. Їй була потрібна кров першої групи. У нас її не виявилось, але в її брата теж була перша група. Я пояснив йому, що це питання життя і смерті. Він подумав трохи, а потім попрощався з батьками і підставив руку. Я не зрозумів, навіщо він це зробив, поки він не запитав мене після того, як ми взяли в нього кров: “І коли я помру?” Він думав, що жертвує своїм життям заради сестри. На щастя, тепер з обома буде все гаразд.
* * *
Сьогодні я оглядав літнього пацієнта з хворобою Альцгеймера. Він ледве пам’ятає власне ім’я і частенько забуває, де він, і що казав усього кілька хвилин тому. Але якимсь дивом (і я думаю, це диво зветься любов’ю), кожного разу, коли його дружина приходить відвідати його на кілька хвилин, він згадує, хто вона, і вітає її словами “Здрастуй, моя прекрасна Кейт”.
