УМІННЯ СЛУХАТИ

Відправив якось один цар посланця до царя сусідньої країни.

Посланець спізнився і, поспішно вбігши в тронну залу, задихаючись від швидкої їзди, почав викладати доручення свого володаря:

– Мій пан… повелів вам сказати, щоб ви дали йому… білого коня з чорним хвостом… а якщо ви не дасте такого коня, то…

– Не бажаю більше слухати, – перебив цар задиханого гінця. – Скажи своєму цареві, що немає в мене такого коня, а якби був, то…

Тут він запнувся, а посланець, почувши такі слова, злякався і втік з палацу. Він скочив на коня і помчав назад доповідати своєму цареві про зухвалу відповідь.

Вислухавши донесення, повелитель страшно розсердився і оголосив сусідському цареві війну.

Довго тривала ця війна, багато крові було пролито і земель спустошено. Врешті решт обидва царі, спустошивши казну і виснаживши війська, погодилися на перемир’я, щоб обговорити свої претензії один до одного. Коли вони розпочали переговори, другий цар запитав першого:

– Що ти хотів сказати своєю фразою: “Дай мені білого коня з чорним хвостом, а якщо не даси, то…”?

– “…пошли коня іншої масті”, – продовжив цар. – От і все, що я мав на увазі. А ти що хотів сказати своєю зухвалою відповіддю: “Немає в мене такого коня, а якби був, то…”?

– “…неодмінно послав би його в подарунок моєму доброму сусідові”, – відповів другий цар.

* *

Умій слухати: навіть маленька нетерплячість може призвести до трагічних наслідків.

Отож, браття мої улюблені, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів, бо гнів людини не творить правди Божої. (Послання св. ап. Якова 1:19,20)

pro-gordist_16

Наступна

БУТИ ПОРУЧ

Жили в одному монастирі три ченці, які часто разом відвідували відомого старця. І кожного разу, ... Читати далі

Попередня

АВВА МАКАРІЙ І ЗЛОДІЙ

Одного дня авва Макарій застав у своїй келії злодія, який вантажив його речі на осла. ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *