Притчі Зникнення
Великим станеш тоді, коли подумки перетвориш себе на ніщо, коли духом своїм піднімешся до Духа безкрайнього і нескінченного і подивишся на себе з тієї висоти так само об’єктивно, як дивишся на все, що оточує тебе; коли з тієї висоти подивишся на себе як на мерця, як на порох; коли зріднишся з безсмертям і Життям Вічним. Тоді тобі відкриються безсилля і марність смерті; ти побачиш саму смерть у минулому: у минулому, без сьогодення і майбутнього.
Тоді смерть, яка постійно загрожує розлучити тебе з твоїм тілом, буде для тебе не страшнішою за вітер, що краде твій капелюх. Бо тоді ти дізнаєшся, що твоя душа може жити без тіла, як голова – без капелюха.
Чеснота
Усяка чеснота породжує жертовність. Досконала чеснота породжує цілковите самозречення. Вища чеснота – любов – породжує досконале самозречення.
Жертовність переростає в самозречення, а самозречення – у Життя Вічне. Через тривале ми пізнаємо коротке, через коротке – тривале. Через довгі роки праці, прикрості і себелюбства ми пізнаємо тимчасовість, через короткі миті чесноти – незмірну вічність.
