Був собі багатий колекціонер старовинних скульптур. Цих витворів мистецтва в нього було без ліку. Вони прикрашали всі алеї його прекрасного парку. І ось одного разу молодий студент, отримавши рекомендацію місцевого Історичного товариства, навідався до колекціонера, аби оглянути його дивовижну колекцію.
Управитель доповів господарю про гостя, зустрів його і повів алеями парку до будинку. Знемагаючи від цікавості, студент зупинявся біля кожної скульптури, захоплено зітхав і довго вдивлявся в ці мистецькі витвори. Врешті управитель не витримав:
– Пане, а вас взагалі кому відрекомендувати: скульптурам чи їхньому власнику?
* *
Як часто ми забуваємо, що йдемо до Бога!
Я Господь, це – Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам. (Книга пророка Ісаї 42:8)