Колись дід відкрив своєму онукові одну життєву істину:
– У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, егоїзм, амбіції, брехню. Другий вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність.
Онук, зворушений до глибини душі словами діда, замислився, а потім спитав:
– А який вовк наприкінці перемагає?
Дід посміхнувся і відповів:
– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне. (Послання до Галатів св. ап. Павла 6:7,8)