Притчі Одного разу риби в річці почули, як люди говорять, ніби риби можуть жити тільки у воді. Почувши це, риби дуже здивувалися і почали питати одна в одної: що таке вода?
Питали, питали – ніхто не знає. Тоді одна риба сказала:
– Кажуть, у морі живе стара, мудра риба, вона, напевно, знає, що таке вода. Попливімо до неї і запитаймо.
І от попливли риби туди, де жила мудра риба і запитали її, що таке вода.
І стара мудра риба сказала:
– Вода – це те, чим ми живемо. Ви тому й не знаєте, бо живете в ній і з нею.
* *
Що ж скажемо про людей, які беруть під сумнів існування Бога? Вони не знають того, що ми – люди – живемо Ним, рухаємося й існуємо тільки завдяки Богові. Ми дихаємо Його повітрям і п’ємо Його воду, бо Він – Творець наш.
Ми приймаємо Божі блага щодня, але не завжди і не за все Йому дякуємо. Ми настільки звикли мати повітря, воду, світло, що це стало для нас буденним. Але варто чомусь статися і ми тут же біжимо до Бога: “Дай. Допоможи”. Відразу згадуємо про Його існування.
Коли з нами поступають невдячно, то нас це засмучує. Наскільки ж ми самі щодня засмучуємо Господа своєю байдужістю!
Коли погляну на небо – діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся Ним. (Псалом 8:4,5)
