Майстер завжди вчив, що Істина – прямо перед нашими очима, й ми не бачимо її лише через брак перспективи.
Одного разу він узяв з собою учня на прогулянку горами. Коли вони вже були на півдорозі до вершечка гори, той чоловік обвів очима й поскаржився:
– Де ж ті захопливі краєвиди, про які ти завжди розповідаєш?
Майстер тільки посміхнувся на те:
– Ти знаходишся в самому їх осередку, у чому переконаєшся сам, коли ми досягнемо вершини.
***
– Де мені знайти достойного Майстра, коли я повернуся в свою країну?
– Ще не було жодної хвилини, коли б ти не перебував у присутності такого.
Учень був спантеличений цими словами.
– Просто придивляйся до своєї реакції на все: на птаха чи на лист дерева, на сльозу або посмішку – і вже одне це стане твоїм Майстром.
