Притчі Одного дня два брати Іван і Андрій, які жили на сусідніх фермах посварилися. Це була перша серйозна сварка за 40 років між братами, чиї господарства були дуже взаємозв’язані. Але їх співпраці прийшов кінець. Усе почалося з невеликого непорозуміння, яке переросло в образливу для обох сварку і затяжне мовчання. Якось уранці Івану постукали в двері. На порозі стояв тесля, який шукав роботу. Іван сказав йому:
– Є в мене для тебе робота. Подивися на цей струмок. Він розділяє наші ферми. Ще тиждень тому тут був луг, але мій брат пройшовся бульдозером по річковій греблі і тепер нас розділяє струмок. Він це зробив на зло мені. Так от – ти зведеш високу огорожу між нами і позбавиш мене від необхідності бачити його обличчя і його ферму.
Тесля погодився і взявся до роботи.
Він ретельно все обміряв, пиляв дерев’яні бруски – не втрачав ні хвилини. До заходу сонця, коли Іван повернувся з поля, тесля вже закінчив роботу. Очі Івана округлилися і щелепа відвиснула. Замість огорожі через струмок був зведений місток!
Яким ж був Івановий подив, коли він побачив свого брата, який поспішав до нього через міст.
– Ну, ти даєш! Ти збудував нам місток після всього, що я наробив! – вигукнув Андрій.
Брати зустрілися на середині моста, потиснули один одному руки і обнялися. Вони попросили теслу залишитися попрацювати в них ще, але він їм відповів:
– Я б з радістю, але мені ще треба звести багато мостів.
Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус, Який віддав Себе для відкуплення всіх. (1 Послання до Тимофія св. ап. Павла 2:5,6)