Притчі Якось прийшов в одне селище старий мудрий чоловік і оселився там. Він любив дітей і проводив з ними чимало часу. А ще він любив дарувати їм подарунки, але тільки дуже ламкі речі. Хай як старалися діти, їхні нові іграшки часто ламалися. Діти засмучувалися і гірко плакали. Минав час, і мудрець знову дарував їм іграшки, але ще тендітніші.
Врешті батькам урвався терпець, і вони прийшли до нього:
– Ти мудрий і бажаєш нашим дітям лише добра. Але чому ти даєш їм такі крихкі подарунки? Вони стараються бути якомога обережнішими, але іграшки все одно ламаються, і діти плачуть.
– Мине не так багато років, – усміхнувся старець, – і хтось подарує їм серце. Може це навчить їх поводитися з цим безцінним даром хоч трохи обережніше?
Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя. (Притчі Соломонові 4:23)