Притчі 
Покупцеві упав в око дім, виставлений на продаж.
Він спитав про ціну.
– Один карбованець, – відповів продавець.
– А чому так дешево? – здивувався покупець.
– Бачите, річ у тім, – сказав продавець, – що покійна господиня наказала продати дім за мінімальну ціну, за умови, що покупець, по-перше, пожертвує на дитячий будинок десять мільйонів карбованців, а, по-друге, не буде розголошувати умови угоди. Такий заповіт.
Чоловік купив оселю за одного карбованця, пожертвувавши дитячому будинку десять мільйонів. Коли знайомі питали його, за яку суму він придбав такий красивий дім, він відповідав:
– За одного карбованця.
– Навіщо так брехати? Такого не може бути, – дорікали новому господареві всі знайомі .
– Ні, це правда! – наголошував той, але йому ніхто не вірив, і всі твердо переконалися, що він страшенний брехун.
* *
Як часто, не знаючи всіх обставин, ми необачно судимо людей.
Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога. (Перше послання до Коринф’ян св. ап. Павла 4:5)
