Лист до Бога

ВЧАСНО

Одна легенда розповідає про чоловіка, який десь почув, що щастя – це скарб.

І з того часу він став його шукати.

Спочатку він з головою поринув у задоволення і чуттєві насолоди, потім його стали манити влада і багатство, а далі – слава і знаменитість, і так він пізнав світ гордині, знання, подорожей, роботи, розваг і всього, що було доступним.

Та ось, на одному з поворотів життєвого шляху, він побачив знак: «Вам залишилося прожити ще два місяці».

І тоді той чоловік, втомлений і засмучений життєвими розчаруваннями, сказав собі:

– Ці два місяці я присвячу тому, що ділитися усім своїм досвідом, знаннями і життям з людьми, які мене оточують.

Лише наприкінці свого життя цей невтомний шукач щастя виявив, що всередині нього, у тому, чим він міг поділитися з іншими, у часі, який він проводив з іншими, у самозреченні заради служіння людям якраз і заховано той скарб, який він так бажав знайти.

Невідомий Автор

Він зрозумів одну річ: щоб бути щасливим, потрібно любити, приймати життя таким, яким воно є, насолоджуватися маленькими і великими радощами, пізнавати самого себе і приймати себе таким, яким ти є, відчувати, що тебе люблять і цінують, але також любити й цінувати інших, мати причини, щоб жити і надіятися, але й також мати причини, щоб умерти і спочити.

Він зрозумів, що щастя проростає в серці, коли його зрошує дощ любови, ніжности і розуміння.

Що щастя – це миті повноти і душевного комфорту; що воно тісно пов’язане зі ставленням та стосунками з людьми; що воно завжди доступне нам і щоб мати його, потрібно віднайти внутрішній спокій.

Нарешті він відкрив, що кожен вік має власне мірило щастя і що тільки Бог є найвищим джерелом радости, тому що ВІН – це любов, доброта, примирення, прощення і цілковита самопожертва.

І в пам’яті його постав такий вислів:

«Як ми радіємо з того малого, що маємо, і як страждаємо через те багато, чого бажаємо».

 

ПРОЩЕННЯ

Темою дня було злопам’ятство. Вчитель попросив нас принести картоплю і пластиковий пакет.

У класі ми взяли по одній картоплині за кожну особу, на яку тримали зло: ми написали імена на картоплинах і поклали в кульок.

Як ти собі, напевно, уявляєш, деякі з тих кульків були доволі важкі. Ця вправа полягала в тому, щоб цілий тиждень, куди б ми не ходили, носити з собою ці кульки з картоплею.

Звичайно, якість картоплі з часом погіршувалася. Невдоволення від того, що ти мусиш всюди тягати свій клунок, мені ясно продемонструвало, який духовний тягар я носив на своїх плечах щодня і, приділяючи йому багато уваги, щоб ніде його не забути, легковажив речами, які були для мене значно важливішими.

Усі ми носимо картоплю, яка гниє в нашому наплічнику. Ця вправа була чудовою метафорою ціни, яку я платив щодня, аби підживлювати в собі біль, злість і негативні думки. І мені стало зрозуміло: коли я не завершував справ або не виконував обіцянки, мене наповнювала злість, наростав стрес, як наслідок – сон покидав мене, а моя увага розсіювалась.

Прощаючи і відпускаючи, я відчував, що душа сповнюється миром і спокоєм, а мій дух міцнішає.

Невідомий Автор

Прощення – це вияв любови. Воно не означає, що ти погоджуєшся з тим, що сталося, чи підтримуєш або збираєшся це забути.

Пробачати не означає перестати звертати увагу на те, що трапилось, це також не означає визнавати рацію за особою, яка тебе скривдила…

Прощати означає просто відгородитися від усіх тих негативних думок, які з’являються в нас про когось чи про щось, що завдало нам болю. Залишити речі такими, якими вони є, і продовжувати жити своїм життям.

Щоб прощати, зовсім необов’язково знати, як саме це робиться. Вже один твій намір пробачити є достатнім для цього. А всім іншим займеться Всесвіт.

Дуже часто ми вважаємо, що прощення є подарунком для іншої людини, і навіть не підозрюємо, що єдиний, хто отримує від нього користь, – це ми самі.

Брак прощення – це найруйнівніша отрута для нашої душі, бо він паралізує душевні сили, які в тебе є.

Прощення – це зізнання, яке ти можеш і повинен повторювати щоденно.

Дуже часто головною людиною, якій ти повинен пробачити, – це ти сам, пробачити собі все те, що сталось не так, як бажав.

ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОЩЕННЯ ВЖЕ Є КЛЮЧЕМ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ. На що саме ти тримаєш зло? Кому не можеш вибачити? Яку користь тобі дасть вирішення цієї ситуації? Які кроки ти міг би зробити сьогодні, щоб почати пробачати?

«Скинь із себе тягар – і ти станеш вільнішим у твоєму поступі до мети».

 

ЛИСТ ДО БОГА

Ти, який є Богом, існування якого ніхто ще не довів і не продемонстрував, завжди схований серед святих, псалмів і співів:

– Чи існуєш Ти насправді?

– Де Ти перебуваєш, що ми ніяк не можемо Тебе побачити?

– Чому, якщо Ти кажеш, що так нас любиш, посилаєш на нас землетруси, цунамі, циклони і повені, які вбивають стільки людей?

– Чому Ти не спиняєш нас і не просвітлюєш наш розум, щоб уникнути стільки божевілля і жахів у світі: війн, кризи суспільства, злиднів, болю?..

– Який Ти пастух, якщо дозволяєш, щоб Твоє стадо знищило саме себе?

– Чому Ти дозволяєш, щоб діти вмирали від голоду, чому на старість люди опиняються покинутими напризволяще?..

– Чому існують невиліковні хвороби, такі, як рак? Хіба Ти не кажеш, що ніколи не покидаєш тих, кого любиш?..

– Чому Ти забираєш дорогих нам людей, завжди, коли ні вони, ні ми не готові до цього?

– Чому деякі з нас є безплідними, а іншим Ти посилаєш глухих, німих, сліпих, неповносправних діточок, з затримкою розвитку або хворих?

А якщо статеве життя було для нас подарунком, то:

– Чому існує СНІД?

– Що є поганого в тому, щоб насолоджуватись життям, і що поганого в сексі без зобов’язань, хіба щастя і задоволення не є виразом нашої людської природи?

Ти не можеш звинуватити нас у богохульстві, бо Ти не питав, чи ми хочемо бути тут, чи ми хочемо всього цього.

Незважаючи на все це, ми Тебе не потребуємо. Сьогодні ми хочемо об’єднати наші зусилля, щоб досягти нашої мети і самостійно вирішити свої проблеми.

Подивися на наші здобутки, на наші технології: ми дістались Місяця, весь наш світ пронизаний комунікаціями, наша промисловість є інформатизованою і максимально продуктивною, наші загальні знання зросли і стали доступними. Ми ростемо і будуємо.

Ми можемо жити без Тебе, бо Ти – якщо Ти існуєш – нічого не зробив…

Невідомий Автор

Наступна

Відповідь Бога

Перш за все ти не можеш говорити від імені всіх. Не всі поділяють твої сумніви, ... Читати далі

Попередня

Досконале серце

БОЖА ВИШИВКА Коли я був маленьким, моя мати багато вишивала. Я сідав біля неї і ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *