МЕТЕЛИКИ

Полетів метелик на вогонь.

– Куди ти! – спробував зупинити його метелик, що сидів на шляху, з обпаленим крилом. – Я от полетів і бачиш, що з цього сталося?

– Значить, не з того кінця підлітав! – весело відгукнувся метелик, обережно підлетів до полум’я і… теж обпікся, ледь дивом не згорів.

Сидять вони вдвох, горюють. Раптом бачать – ще один метелик на вогонь летить.

– Стій! – гукають. – Стривай!!!

Та яке там! Він їх навіть слухати не став. Так розігнався, що не те що крило – увесь у полум’я потрапив…

Переглянулися метелики, зітхнули. І, щойно оговтавшись і підлікувавши крильця… знову полетіли до полум’я!

Слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима будете дивитися – і не побачите. Бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх. (Книга пророка Ісаї 6:9,10)

Попередня

СУПЕРЕЧКА

Засперечалася синиця зі солов'єм, хто краще співає. Звірі і птахи почали її відмовляти: та ти ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *