Я намагався навчитися цьому мистецтву «впускати» Бога в усі сфери свого життя. Живучи в складному індустріалізованому світі, ми намагаємося ділити своє життя на спеціальні відсіки. Заповнюємо день «справами»: лагодимо машину, їздимо на канікули, ходимо на роботу, косимо лужок перед будинком, відвозимо дітей у школу. А потім потрібно ще приділити час для «духовності»: відвідати церкву, взяти участь у зібранні груп вірних, вдатися до роздумів. Псалми подібного розподілу не відають.
Давид та інші автори псалмів зуміли перетворити Бога на фізичний центр свого життя, і усе в їх житті співвідносилося з Богом. Для них спілкування з Господом було основною справою життя, а не перервою між «справами». Як сказав Клайв Льюїс, в ідеалі практика християнського життя має на увазі, що «кожен вчинок і кожне почуття, кожне переживання, приємне або неприємне, має бути пов’язане з Богом».
Автор: Філіп Янсі, «Біблія, яку читав Ісус»