Притчі Жили колись двоє друзів. Одного разу вони посперечалися, і один з них ударив другого по щоці. Той, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: “Сьогодні мій найкращий друг ударив мене”.
Вони продовжували йти, і знайшли оазис, в якому вирішили скупатися. Той, кого вдарили, ледь не втонув, але друг врятував його. Коли він отямився, то висік на камені: “Сьогодні мій найкращий друг врятував мене”.
Кривдник запитав його:
– Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер ти пишеш на камені. Чому?
Друг відповів:
– Коли хтось нас кривдить, ми повинні написати це на піску, щоб вітри могли стерти це. Але коли хтось робить щось добре, ми повинні вигравіювати це на камені, щоб жодний вітер не зміг би це стерти.
* *
Навчіться писати образи на піску і гравірувати радості на камені.
…не осуджуйте, то й вас не осудять; прощайте, то й вас прощатимуть. (Євангеліє від Луки 6:37)
