Один чернець подорожував пустелею і поблизу великого міста був оточений буйним натовпом язичників. Насміхаючись і лихословлячи, язичники кричали:
– Ну, і чим тобі зараз допоможе Христос, Якого ти так шануєш?
– Господь і зараз допомагає мені, – упокорено відповів чернець. – Він навчив мене не звертати уваги не лише на ці, але й набагато більші образи, які ви збираєтеся нанести мені. Отже ви даремно витрачаєте час.
Господь – твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. (Псалом 17:3)