Притчі В одного чоловіка були два великі горщики, з якими він ходив за водою. Вони висіли на кінцях жердини, яку він носив на плечах.
Кожен ранок чоловік таким чином носив воду. В одному з горщиків була тріщина, тоді як другий горщик був бездоганний і завжди доставляв повну порцію води наприкінці довгого шляху від джерела до будинку, де чоловік жив зі своєю літньою і хворою матір’ю. Тріснутий горщик доносив лише половину.
Протягом двох років це тривало щодня: чоловік доставляв тільки півтора горщики води.
Звичайно, бездоганний горщик гордився своїми досягненнями. А бідний тріснутий горщик страшенно соромився своєї недосконалості і був дуже нещасний, оскільки був здатний зробити тільки половину того, на що був призначений.
Після того, як він два роки відчував гіркоту від своєї неспроможності, якось не втримавшись, заговорив з переносником води біля джерела:
– Я соромлюся себе і хочу вибачитися перед тобою.
– Чому? Чого ти соромишся?
– Протягом цих двох років я був здатний донести тільки половину моєї ноші, бо ця тріщина в моєму боці призводить до того, що вода просочується протягом усього шляху назад до твого будинку, немало засмучуючи тебе і твою літню матір. Ти робив цю роботу і через мої недоліки не отримував повний результат своїх зусиль, – пригнічено сказав горщик.
Переносник води відчув жалість до старого тріснутого горщика і, будучи жалісливим, сказав:
– Оскільки ми повертаємося додому, я хочу, щоб ти звернув увагу на гарні квіти по дорозі до нього.
Дійсно, коли вони піднялися на пагорб, тріснутий горщик звернув увагу на чудові квіти на одній стороні шляху, і це трохи заспокоїло його. Але наприкінці дороги він знову відчув себе погано, бо просочилася половина його води, і тому він знову вибачився у водоноса за свою неспроможність.
Тут водонос відповів:
– Ти помітив, що квіти росли тільки на твоїй стороні шляху, але не на стороні другого горщика? Річ у тому, що я завжди знав про твій недолік, і скористався ним з користю для себе.
Я посадив насіння квітів на твоїй стороні і щодня, коли ми йшли назад від джерела, ти поливав їх.
Протягом двох років я міг брати ці красиві квіти і ставити їх моїй хворій улюбленої матері на стіл, міг приносити в наш дім частинки радості і щастя, що так їй необхідні.
Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. (Послання до Галатів св. ап. Павла 5:22,23)