Притчі 
Пасивність людини, яка чекає Божої вказівки, зовсім не означає довіру до Божих дій. Пасивність – це нехтування можливостями, які нам дарує Бог. Вона веде не до бажаної залежності від Бога, а до невдалих рішень, розчарувань, а часто й гіркоти. Гарячкові пошуки внутрішньої ясності (тобто вказівки від Бога) часто відводять навіть від вказівок, даних у Біблії, заслоняють спільний для всього сотвореного порядок і здебільшого призводять до залежності від інших людей, які в ролі «духівників» говорять нібито від Божого імені… Часто ми сприймаємо Бога не як Того, хто дарує нам повноту можливостей і дозволяє нам влаштовувати своє життя, а як противного типа, який не каже нам, чого хоче, але горе нам, якщо ми не виконаємо Його волю.
