Вірити – означає тілом, душею і духом, з усіма недоліками й слабинками знаходити пристановище в Ісусі Христі. Хто вірить для чогось іншого, той інструменталізує віру і втрачає найважливіше – суть віри, яка полягає в тому, щоб дати Богові змогу відновити розірвані стосунки між Ним та людиною. Віра – це те, що Бог чинить з людиною, а не намагання людини примиритися з Богом, які людина чинить з надією, що умилостивить Бога (та ще й отримає від Нього кілька цукерок).
«Вірити, для того щоб…» – ці слова повні суперечності. Віра означає, що Бог дарує вічне життя (спасення). Добре самопочуття (зцілення) бажане і часто стає наслідком зцілених стосунків із Богом, але воно не може бути самоціллю.