Святий Антоній жив у пустелі. До нього прийшов юнак.
– Отче, я продав усе, що належало мені, і роздав гроші бідним. Я зберіг тільки кілька речей, які могли б допомогти мені вижити тут. Я хотів би попросити вас показати мені дорогу до спасіння.
Святий Антоній попросив хлопця продати кілька речей, які той зберіг, і на вторговані гроші купити трохи м’яса в місті. Вертаючись, він мав прив’язати м’ясо до свого тіла. Юнак зробив, як йому веліли. Після повернення на нього напали собаки і соколи, які хотіли м’яса.
– Я повернувся, – звістив юнак, показавши ченцеві поранене тіло і порвану одежу.
– Як бачиш, тих, хто ступає на нову дорогу, бажаючи зберегти трохи старого життя, минуле розриває на шматки.
Бо істина в Ісусі, – відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях, а обновитися духом розуму вашого і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини. (Послання до Ефесян св. ап. Павла 4:21-24)