Вибір

Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить: коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А в нього ж і сокири зі собою нема, і до села не встигне доїхати. «Господи, хто ж мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу …

Людям куди легше обмежити свою вдячність, ніж…

Неможливо поручитися за власну відвагу, якщо ніколи не стикався з небезпеками. Людям куди легше обмежити свою вдячність, ніж свої надії і бажання. Наслідування ніколи не буває вдалим, і підробка нам неприємна тими самими рисами, які полонять в оригіналі. Втрачаючи друзів, ми іноді жалкуємо за ними не через те, що цінували їх достоїнства, але тому, що …

Людські дарування подібні до дерев: кожне…

Навіть найрозумніші люди розумні лише в несуттєвому; у справах значних розум зазвичай їм зраджує. Найвитонченіше безумство буває зазвичай породженням найвитонченішого розуму. Стриманість в їжі народжена або турботою про здоров’я, або нездатністю багато з’їсти. Людські дарування подібні до дерев: кожне має свої особливості і приносить плоди, лише йому властиві. Ніщо не забувається так легко, як те, …

Людина ніколи не буває настільки нещасною, як…

Людина, яка розуміє, які нещастя могли б обрушитися на неї, тим самим вже до певної міри щаслива. Ніде не знайти спокою тому, хто не знайшов його в собі самому. (Не набувши спокою в собі, марно шукати його деінде). Людина ніколи не буває настільки нещасною, як їй здається, або настільки щасливою, як їй хочеться. Таємне задоволення …

Приховати істинні почуття важче, ніж…

Перш ніж усіма силами до чогось прагнути, слід розібратися, наскільки щасливий той, хто вже це має. Істинний друг – найбільше із земних благ, про придбання якого ми найменше замислюємося. Коханці починають бачити недоліки своїх коханок лише коли їх захопленню настає кінець. Ревнива дружина часом навіть приємна чоловікові: він постійно чує розмови про предмет своєї любові. …

Люди, яких ми любимо, майже завжди…

Межа добру – зло; межа злу – добро. Крах усіх надій людини приємний і її друзям і недругам. Оскільки найщасливіший у цьому світі той, хто задовольняється малим, то можновладців і честолюбців слід вважати найнещаснішими людьми, бо для щастя їм потрібна незлічена безліч благ. Повставати проти суджень, які викривають людське серце, людей примушує те, що усі …

Людські сварки не тривали б так довго, якби…

Наскільки ні злі люди, вони все ж не наважуються відкрито переслідувати доброчесність. Тому, готуючись напасти на неї, вони прикидаються, ніби вважають її лицемірною, або ж приписують їй якісь злочини. Люди часто зраджують любові заради честолюбства, але потім вже ніколи не зраджують честолюбству заради любові. Непомірна скупість майже завжди помиляється у своїх розрахунках: вона частіше, ніж …

Часом з поганих рис складаються…

Наскільки злочин легше знаходить собі покровителів, ніж невинність! Марнославство частіше примушує нас йти проти наших схильностей, ніж розум. Часом з поганих рис складаються великі таланти. Ми ніколи не прагнемо пристрасно до того, до чого прагнемо лише розумом. У гордості, як і в інших пристрастей, є свої чудасії: люди намагаються приховати, що вони ревнують зараз, але …

Ми і не уявляємо, на що можуть нас штовхнути…

У дружбі, як і в любові, частіше доставляє щастя те, чого ми не відаємо, ніж те, що відоме нам. Ми намагаємося поставити собі в заслугу ті недоліки, яких не бажаємо виправляти. Навіть найбурхливіші пристрасті часом дають нам передих, і тільки марнославство терзає нас завжди. Старі божевільні божевільніші за молодих. Слабохарактерність ще далі від чеснот, ніж …

Бесіді понад усе сприяє не розум, а…

Розум служить нам часом лише для того, щоб відважно робити дурниці. Палкість, яка з роками усе зростає, недалека від безумства. Коли ми обіймаємо посади нижчі за наші достоїнства, то можемо здатися гігантами, але в посадах, надто для нас високих, куди частіше здаємося карликами. Нам часто здається, що ми стійки в негараздах, приймаючи за стійкість зневіру; …