Притчі 
Паломники поспішали на свято у великий монастир. Серед них були сліпий і безногий, які насилу просувалися вперед, як раптом зовсім зупинилися. Дорогу перетинав струмок. Містка через нього не було, але повсюди були великі каміння, по яких люди хутко перебиралися на другий берег.
Але безногий не міг переступати з каменю на камінь, а сліпий не бачив, куди поставити ногу. Думали вони, гадали, і нарешті, вирішили. Сліпий посадив безногого собі на плечі, замінивши собою відсутні ноги, а безногий вказував сліпому, куди йти, замінивши сліпому очі. Так і переправилися вони через струмок і змогли продовжити подорож до монастиря.
* *
Важко буває людині переправитися через зло і неправду до Божого, християнського життя. Але в нас усе вийде, якщо ми допомагатимемо один одному, як сліпий і безногий.
Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа. (Послання до Галатів св. ап. Павла 6:2)