Притчі У родині одних багачів перестали молитися перед їдою. Якось до них у гості прийшов проповідник. Стіл накрили дуже вишукано: достали найкращі фруктові соки і подали дуже смачні страви. Сім’я і гість сіли за стіл. Всі подивилися на проповідника, думаючи, що він помолиться перед обідом. Але проповідник сказав:
– За столом мусить помолитися голова родини, бо ж він перший молільник у сім’ї.
Запанувала неприємна мовчанка, бо в цій сім’ї ніхто не молився. Батько відкашлявся і сказав:
– Бачите, любий проповіднику, ми не молимося, бо в молитві перед їдою завжди повторюється одне і те саме. Молитви за звичаєм перетворюються в пусті слова. Ці вічні повторення щодня, щороку ніскільки не допомагають, тому ми більше не молимося.
Проповідник здивовано глянув на всіх, але тут семирічна дівчинка сказала:
– Татко, невже мені більше не треба після пробудження приходити до тебе і казати: “Доброго ранку”?
Будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній із подякою. (Послання до Колосян св. ап. Павла 4:2)
