«Релігійне вірування, – казав Майстер, – це не констатація Реальності, але натяк, певна підказка на те, що лишається таємницею, яку неспроможна осягнути людська думка. Коротко кажучи, релігійне вірування – це лише палець, що вказує на Місяць.
Деякі віруючі ніколи не йдуть далі вивчення пальця.
Інші звично смокчуть цей палець, ніби соску.
Іще хтось пальцем виколупує собі очі. Це – фанатики, яких релігія перетворила на сліпців.
І дуже рідко зустрінеш віруючу людину, яка не зважає на палець, щоби бачити те, на що він вказує; вийшовши за рамки релігії, вони зажили слави святотатців».
***
Один учень, занепокоєний Майстровою схильністю руйнувати будь-яке релігійне уявлення про Бога, стривожено вигукнув:
– У мене не лишилося нічого, на що я можу обіпертися!
– Це слова пташати, якого випихають із гнізда, щоб воно само навчилося літати, – відповів Майстер.
Пізніше він сказав:
– Невже ви очікуєте, що зможете колись полетіти, не вилазячи із безпечного гніздечка своєї релігії? Літати і махати крильми – це зовсім не одне й те саме!
