Відлюдник прийшов якось у село, де було повним-повнісінько невіруючих. Його оточила в основному молодь, яка просила його показати, де ж мешкає Бог, так глибоко ним шанований. Він сказав, що може це зробити, але спочатку нехай дадуть йому склянку молока.
Коли молоко поставили перед ним, він не став його пити, а довго і мовчки дивився на нього з усе зростаючою цікавістю. Молоді люди проявляли нетерпіння, їх вимоги ставали все більш наполегливими. Тоді відлюдник сказав їм:
– Почекайте хвилинку; кажуть, у молоці знаходиться масло, але в цій склянці, як я не намагався, його не побачив.
Молодь стала сміятися над його наївністю.
– Нетямуща ти людина! Не роби таких безглуздих висновків. У кожній краплині молока міститься масло, воно і робить його поживним. Щоб отримати і побачити його, треба закип’ятити молоко, остудити його, додати кислого молока, почекати декілька годин, щоб воно згорнулося, потім збити і витягнути шматок масла, який з’явиться на поверхні.
– Ах, так! – сказав аскет, – тепер мені набагато легше пояснити вам, де мешкає Бог. Він – всюди, у кожній істоті, у кожному атомі Всесвіту, завдяки чому всі вони існують і ми сприймаємо їх і радіємо їм. Але щоб побачити Його як реальне Єство, вам треба строго, ревно і щиро наслідувати наказані правила. Тоді, наприкінці цього процесу, ви відчуєте Його милість і Його могутність.
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. (Псалом 18:2)