Притчі Жила в одному селищі вдова. Почула вона якось від людей, що сказав Господь: “Якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде” (Євангеліє від Матфея 17:20).
Зраділа вдова, почувши благу звістку, оскільки у дворі в неї з давніх пір лежала велика купа гною, але бажання взятися за лопату і прибрати її у вдови не було.
Два місяці вдова дотримувалась церковних приписів, постила і молилася. Нарешті вона вирішила, що сповнилась віри з надлишком. Вийшовши у свій двір, наказала гною перейти в поле. Але купа гною не ворухнулася. Багато разів повторювала вдова: “Перейди звідси туди”, але не поворушилася навіть трава, що зростала у дворі. Розчарована вдова пішла спати, підсумувавши: “Так я і думала”.
…Просите – і не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших. (Послання св. ап. Якова 4:3)
