В одному селищі жив неймовірний сперечальник, який сперечався підряд з усіма і з кожним. Завдяки своїй неймовірній упертості йому вдавалося будь-яку суперечку закінчувати на свою користь зі словами:
– От бачиш, я був правий.
На будь-яке твердження, будь-яку думку в нього знаходилася протилежна. Гордий своїми перемогами в суперечках, почув він одного дня про те, що в його селище до свого друга приїхав один мудрий старець.
“Якщо я переспорю ще і старця, то слава про мене піде не лише по цьому селищу, але і по всій країні”, – вирішив зарозумілий дурень і кинувся шукати мудреця.
Підійшовши до дому, в якому гостював мудрець, сперечальник попросив дозволу з ним поговорити. Коли його привели до старця, він сказав із зарозумілістю:
– Мудрець, я начувся про твою мудрість, і незважаючи на це, впевнений, що будь-яку фразу, яку ти скажеш, я зможу оспорити, довівши, що я правий.
– Так, ти правий, – спокійно відповів старець.
– Ні, неправий, – запально вигукнув сперечальник… і осікся.
Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними – мудрість. (Притчі Соломонові 11:2)