Прийшов якось до старця Паїсія Афонського в чернечу келію один чоловік і став допитуватися:
– Чому ченці тут сидять? Чому вони не йдуть у світ на громадське служіння?
– А хіба маяки не повинні стояти на скелях? – відповів старець. – Або накажете їм теж переїхати в місто і під’єднатися до роботи вуличних ліхтарів? У маяків своє служіння, у ліхтарів – своє. Чернець – це не лампочка, яка висить над міським тротуаром і світить пішоходам, щоб ті не спотикалися. Чернець – це маяк у високих скелях, покликаний світити в морях і океанах для того, щоб кораблі йшли вірним шляхом і досягали головного пункту свого призначення – Бога.
Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної Благодаті Божої. (Перше послання св. ап. Петра 4:10)