Якось, коли розмова зайшла за сучасні технології, Майстер розповів про одного приятеля, котрий хотів заохотити до музики своїх дітей. Тож він купив їм піаніно.
Увечері, повернувшись додому, він застав дітей біля інструмента – ті здивовано роздивлялися піаніно з усіх боків:
– А де, – спитали вони в батька, – у ньому вмикач?
***
У свої молоді роки Майстер чимало подорожував світом. Якось, опинившись у порту китайського міста Шанхай, він почув голосний лемент неподалік свого човна. Визирнувши з-під навісу, напнутого над човном, він побачив, як один чоловік, перегнувшись за борт сусідньої джонки, тримав за косу другого чоловіка, що борсався у воді.
Той, що сидів у джонці, то штовхав іншого у воду, то знову висмикував його із води. У проміжку вибухала шалена суперечка, після чого купання повторювалося знову.
Майстер гукнув хлопця-човняра й спитав, з якого дива увесь цей ґвалт. Хлопчина на якусь мить прислухався, розсміявся і сказав:
– Пусте, шановний. Чоловік у джонці хоче шістдесят юанів, аби не дати тому іншому втопитися. А той гне своє: «Ні, даю тільки сорок юанів!»
Після того, як учні досхочу насміялися з історії, Майстер сказав:
– Чи є серед вас хоч один, хто не торгується за ціну того єдиного Життя, яке тільки й має?
І всі разом замовкли.
