Одного разу, повернувшись із прогулянки, мудрець застав своїх учнів за бурхливими дебатами. Він запитав:
– Про що ви сперечаєтеся?
Учні відповіли:
– Учителю, ми прагнемо визначити, які три людські вади найстрашніші.
– І якого ж висновку ви дійшли?
– Ми вирішили, що три найстрашніші людські вади – це сліпота, глухота і німота, – відповів один з учнів.
– Ви сказали лише половину того, що мали сказати, – відповів мудрець.
– Половину? – здивувалися учні. – Але ж ми назвали всі три вади.
– Так, але ви забули згадати про те, що нема страшніших вад, ніж сліпота до чужого горя, глухота до благань серця і німа байдужість, що мириться з ними.
Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх. (Євангеліє від Матфея 13:15)