ВКРАДЕНА ВІВЦЯ

Одного чоловіка звинуватили в тому, що він украв вівцю. Його привели до судді разом з обвинувачем. Суддя повелів привести вівцю, а потім наказав кожному – обвинувачу і обвинуваченому – покликати вівцю. Чоловік, що звинувачував, довго кликав вівцю, але та навіть не повернула голови на його поклик. Потім покликав вівцю обвинувачений. Він покликав її тим самим голосом, яким кликав завжди, і вівця відразу піднесла голову, замекала і побігла до господаря. Суддя відразу побачив, кому належала вівця. Обвинуваченого виправдали.

* *

Ісус сказав: “Голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир” (Ін. 10:16). А чиї ж ми вівці? До кого і на чий голос ми йдемо?

Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. (Євангеліє від Іоана 10:11)

Наступна

БЛАГОСЛОВЕННЯ

Один хлопчик, який згодом став ученим, у школі мав славу телепня. Одного разу школу відвідав ... Читати далі

Попередня

ГУСЕНИЦЯ

Прилипнувши до листка, гусениця зацікавлено спостерігала, як комахи співали, стрибали, бігали наввипередки, літали. Усе довкола ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *