Притчі Філософ надав Майстрові детальне пояснення концепції «об’єктивної реальності».
– Те, що ти описуєш, не є реальністю, а лише її сприйняття тобою. Наш досвід нічого не говорить про навколишній світ, а лише про стан твого ума.
– Чи можливо тоді хоч якось осягнути реальність?
– Так, але на це спроможні лише ті, хто йде далі власних думок.
– Хто ці люди?
– Ті, хто позбувся цього глобального конструкту, званого «моє я». Коли «я» втрачене, воно більше не спотворює світ – і світ бачиться в його неприхованій красі.
***
Майстер почув, як хтось сказав: «Моя дружина подобалась би мені куди більше, будь на її місці інша жінка». Йому пригадався той час, коли він насолоджувався заходом сонця, подорожуючи на океанському лайнері.
– Яка краса! – в захопленні звернувся він до якоїсь пані, що з нудьгуючим виглядом стояла неподалік, опершись на поруччя.
– Авжеж, – без особливого захвату відповіла та. – Зліва можна було б додати трохи рожевенького, як вважаєте?
Згадавши цей випадок, Майстер сказав:
«Красу можна побачити всюди, якщо дивитися не скептичним оком, а щирим серцем».
