Прийшов один чоловік до мудреця і запитує:
– Як мені стати мудрим?
Мудрець відповів:
– Вийди за двері і постій з того боку.
Здивувався чоловік, але зробив, як йому веліли: вийшов з дому і встав зовні. А в цей час якраз йшов проливний дощ. Такий сильний, що бідолаха повністю промок. Через півгодини він не витримав і повернувся.
– Я постояв зовні, і що з того? – питає він мудреця. – Хіба від цього щось змінилося?
– Коли ти стояв під проливним дощем, може тобі щось відкрилося? – спитав старець.
– Що мені могло відкритися? – обурився чоловік. – Я вимокнув під дощем до нитки і почував себе останнім дурнем!
– Ти зробив важливе відкриття, – сказав мудрець. – Якщо людина визнає, що вона дурна, значить, початок покладений. Це і є початок мудрості.
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. (Книга притч Соломонових 15:33)
Супер! Дуже корисна і повчальна притча!)