Притчі 
Якось імператор покликав одного зі своїх васалів. В імперії той прославився жорстокістю і жадністю, і піддані його жили в страху.
Імператор сказав до васала:
– Хочу, щоб ти вирушив у подорож по світу і знайшов для мене насправді добру людину.
Той відповів:
– Так, пане, – і покірно розпочав пошуки.
Він зустрічав багатьох людей, говорив з ними, і коли минуло чимало часу повернувся до імператорського двору.
– Пане, – сказав він до свого володаря, – я зробив усе, як ви сказали й шукав по світу справді добру людину. Але я не знайшов такої, тому що всі егоїсти і підступні. Немає такого куточка, де можна знайти людину, яка тобі потрібна.
Імператор відпустив його і повелів покликати іншого васала, відомого через свою великодушність і доброзичливість. Імператор сказав йому:
– Друже, я хочу, щоб ти вирушив у подорож і знайшов мені погану людину.
Той послухався наказу. Довго мандруючи, він зустрів чимало людей і бесідував з ними. За певний час він повернувся до імператора зі словами:
– Пане, мені не вдалося виконати вашого завдання. Трапляються люди необачні, що збилися зі шляху і блукають, наче сліпці, але ніде не знайшов я поганої людини. У всіх них добрі серця, попри всі хиби.
Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява? (Євангеліє від Матфея 6:22,23)
