Притчі 
Я вважаю, що треба обережно використовувати деякі формулювання, які лунають також з поважних трибун, наприклад: «Ви, молоді, – наше майбутнє», «Ви – надія людства», «Світ у ваших руках» або навіть «На щастя, є ви».
Все відносно. Я знаю чудових, чистих, шляхетних, гідних довіри, здатних до самопожертви та цілковитої самовідданости людей, які вимагають свободи, щоб не бути приєднаними до конформістської більшости або не кричати «Ура!» згідно з чиїмось наказом. Та мені доводиться бачити і таких молодих людей, побачивши лише яких на думку спадає «пересторога без визначеного адресата» одного з персонажів Освальда Соріяно («Думати ногами»), який, помираючи у в’язниці, пише: «Якщо бачиш майбутнє, скажи йому, щоб воно не приходило».
Якщо майбутнє світу – у руках ординарних, агресивних, брутальних молодих людей, в яких тирса замість мозку, які постійно лаються, то це погано, ой, погано…
