Притчі Стосовно проповідників та священнослужителів Майстер завжди заохочував людей зважати на досвідченість, а не на декларації.
«Якось двоє туристів, – сказав він, – що ось-ось мали прибути до Гонолулу, засперечались між собою, як правильно вимовляється назва острова. Один доводив, що це «Гавайї», а другий – що «Гафайї».
І найперше, що вони зробили, ступивши на місцеву землю, – підійшли з цим питанням до місцевого жителя:
– Алоха! Як ви, тутешні, пишете назву свого острова: Гавайї чи Гафайї?
– Гафайї, – вимовив той.
– Дуже дякуємо!
– Нафзаєм! Ласкафо просимо на наш остріф, – відповів їм на це місцевий.
***
– У чому полягає Майстрова робота? – сказав один відвідувач із серйозним виразом обличчя.
– Вчити людей сміятися, – не менш поважно відповів Майстер.
***
А іншого разу він заявив: «Здатний засміятися в обличчя життю, ти стаєш володарем світу – точно так, як і людина, що готова будь-коли зустріти свою смерть».
