
Історія виникнення Нобелівської премії добре відома: Альфред Нобель був шведським ученим, винахідником і підприємцем. Він був пацифістом і винайшов динаміт, вважаючи, що цей винахід покладе край всім війнам. Коли помер брат Альфреда Людвіг, одна газета помилково надрукувала некролог Альфреда, назвавши його «гендлярем смерти». Кажуть, що цей опис засмутив Альфреда і, не бажаючи залишати після себе таку пам’ять, він передав велику частину своїх коштів на заснування Нобелівської премії, що «вшановує чоловіків і жінок з усіх куточків земної кулі за видатні досягнення у фізиці, хімії, літературі та справі миру».
Ми маємо нагоду «жити після себе», залишити по собі щось більше, ніж кілька спогадів тих людей, які знали нас.
Щоб залишити спадщину, не потрібне багатство чи слава. Найбільший вплив часто мають прості буденні вчинки: доброта, любов, самопожертва, наставництво, інвестування у життя людей, а не фондовий ринок.
Якою буде ваша спадщина?

