Одного разу на вулиці я побачив голу дитину. Вона хотіла їсти і дрижала від холоду. Я розсердився і звернувся до Бога:
– Чому Ти допускаєш це? Чому Ти нічого не робиш?
Бог не відповів. Але вночі зненацька пролунав Його голос:
– Я дещо зробив. Я сотворив тебе.
Діти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а ділом і правдою. (Перше послання св. ап. Іоана 3:18)