Один чоловік увесь час хвалився своєю мудрістю. Один мудрець вирішив випробувати його:
– Визнаю тебе мудрецем, якщо ти спокійно переноситимеш образи і лайку.
Після чого лаяв і ображав його, доки не втомився.
– Тепер-то ти віриш, що я дійсно мудрий?
– Повірив би, якби ти промовчав.
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. (Книга притч Соломонових 15:2)