Було колись на землі королівство, в якому було чимало багатих і гулящих людей. Вони тільки і робили, що розважалися: пили, їли, співали і танцювали, а щоб пам’ятали про них нащадки, ці люди спорудили пам’ятник, на якому висікли напис: “Танцюй і співай, танцюй і співай! Нехай смерть проходить стороною!”
Минув час, багатства цього королівства поступово вичерпалися, сили його зменшилися і напали на нього люди з далеких країв. Усіх жителів вони полонили, зайняли їх домівки і оволоділи їх землями. Пам’ять про колишнє гуляще королівство стала забуватися.
Тільки на пам’ятнику, що зберігся, залишався напис від тих веселих часів. Завойовники захотіли знищити його, але одна стара людина порадила: “Нехай колишній напис залишиться як пам’ять іншим поколінням! Тільки додайте ще кілька слів: “Хто танцював тут і хто співав, дуже давно в землі зітлів!”
* *
Чим більше женешся за задоволеннями, тим швидше розтратиш життя.
Чернець Симеон Афонський
Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною. (Книга притч Соломонових 12:24)