Пройшла лісом чутка, що через місяць – кінець лісу!
Що тут відразу почалося!
Звірі всі справи свої покинули, у норках не прибираються. На полювання не ходять.
Вовки, лисиці самі голодні бродять і дітей не годують. А навіщо – все одно скоро кінець лісу!
Бурундуки і білки теж із цієї причини запасів на зиму не заготовляють.
Але пройшов місяць, другий… А ліс, як стояв, так і стоїть!
Заметушилися звірі – а вже зима на порозі. Хотіли вони було винного знайти, та часу не стало. Потрібно було хоч якось встигнути підготуватися до зими.
Адже точно кінець. Якщо не лісу, так тим, хто в лісі!
За вірою вашою нехай буде вам. (Євангеліє від Матфея 9:29)