Притчі Якось надумав один юнак оженитися і пішов радитися до свого батька. Батько сидів замислений, щось малюючи прутиком на піску. Юнак, наблизившись до нього, сказав:
– Батьку, я зустрів чудову дівчину і хочу з нею одружитися.
Але батько промовчав і намалював на піску нуль.
– Батьку, вона прекрасна господиня!
Та батько тільки накреслив ще один нуль. Юнак ще перерахував чимало принад дівчини, але батько тільки креслив нулі на піску.
Нарешті юнак сказав:
– Батьку, ми любимо одне одного!
І після того мудрий батько написав перед усіма нулями одиничку.
* *
Бо ж саме любов спроможна збільшити всі наші принади в тисячі разів.
Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. (Друге послання до Тимофія св. ап. Павла 1:7)