Мама

СТОЛЯР

Один столяр поважного віку збирався піти на пенсію. Він повідомив начальнику про свій намір залишити будівельну справу, щоб вести приємніший спосіб життя разом з дружиною і насолоджуватися спілкуванням зі своєю родиною. Йому бракуватиме щомісячного чека із зарплатнею, але він уже потребує відпочинку і хоче піти на пенсію. Нічого, вони спільно якось подолають цей етап.

Начальнику було шкода, що його хороший працівник залишає компанію, і попросив в якості особливої послуги збудувати ще один будинок.

Столяр погодився, але було добре видно, що працювати йому не дуже хотілось.

Він використовував матеріали гіршої якости, і роботу було зроблено абияк.

Таким безславним чином він закінчив свою кар’єру. Коли столяр завершив роботу, начальник пішов оглянути будинок, а потім простягнув столярові ключі від парадного входу.

– Цей дім – для тебе, – сказав він. – Це мій подарунок тобі.

Невідомий Автор

Яка трагедія! Який жаль! Якби столяр тільки знав, що зводить власний будинок, то збудував би його зовсім інакшим. А зараз йому доведеться жити в будинку, який він збудував, так би мовити, «не дуже добре», ну що сказати! Те ж саме відбувається і з нами. Ми будуємо власне життя розсіяно, бунтуючи тоді, коли слід діяти, будучи неготовими віддавати найкраще. У важливі моменти ми не віддаємось нашій роботі на повну силу. А потім з жалем дивимось на ситуацію, яку самі створили, і виявляємо, що живемо в будинку, який побудували власноруч. Якби ми знали раніше, то вчинили б інакше. Думайте так, ніби ви є тим столяром. Подумайте про свій будинок. Щодня ми забиваємо гвіздок, зводимо стіну або перекриваємо стелю. Будуйте з мудрістю. Хто міг би сказати зрозуміліше? Ваше теперішнє життя – це результат ваших вчинків і виборів минулого. Ваше життя завтра буде результатом ваших вчинків і виборів, зроблених СЬОГОДНІ!

 

МАМА

Одна легенда розповідає, що малому ангелятку, яке було на небі, настала черга народитись у тілі дитинки, тому воно вирішило порозмовляти про це з Богом.

Ангел: Мені кажуть, що Ти збираєшся послати мене завтра на землю; але як я буду там жити, такий маленький і беззахисний?

Бог: Серед багатьох ангелів одного я вибрав для тебе, він тебе чекає і піклуватиметься про тебе.

Ангел: Скажи, будь ласка, тут, на небі, я тільки співаю і посміхаюсь, і цього достатньо, щоб бути щасливим.

Бог: Твій ангел тобі співатиме, посміхатиметься щодня, ти відчуєш його любов і будеш щасливим.

Ангел: А як зрозуміти те, що говорять люди? Я ж не знаю дивної людської мови!

Бог: Твій ангел промовлятиме до тебе найлагідніші і найніжніші слова, які тільки можуть бути, і з великим терпінням і любов’ю навчить тебе розмовляти.

Ангел: А що мені робити, коли я захочу поговорити з Тобою?

Бог: Твій ангел складе докупи твої рученята і навчить тебе молитися – так ти зможеш спілкуватися зі Мною.

Ангел: Я чув, що на землі є лихі люди, хто ж мене захистить?

Бог: Твій ангел захистить тебе навіть ціною власного життя.

Ангел: Але я сумуватиму без Тебе.

Бог: Твій ангел завжди розповідатиме тобі про Мене і вкаже тобі шлях, щоб ти повернувся до Мого обличчя, хоча Я перебуватиму поруч з тобою завжди, кожної миті твого життя…

Великий мир панував у небі, але вже ставали чутними земні голоси, і дитинка квапливо повторяла зі сльозами на очах і схлипуючи…

Ангел: Господи, якщо я вже йду, скажи мені його ім’я… Як звати мого ангела?

Бог: Не має значення, як його ім’я, ти називатимеш його… «МАМОЮ»

Невідомий Автор

Чи потрібно ще щось додавати?..

 

НЕБЕСНИЙ ДІМ

Одній пані наснилося, що вона потрапила на небо і що, разом зі сто двадцятьма тисячами людей, які помирають щодня, вона чекає своєї черги, аби дізнатися про своє призначення у вічності.

Раптом з’явився святий Петро і сказав їм:

– Йдіть за мною, і я покажу вам, в якому кварталі стоять доми, призначені для кожного з вас. Ось тут єдиним початковим внеском, який приймаємо для вашого вічного помешкання, є МИЛОСЕРДЯ, втілене в доброчинних справах, у розумінні, у повазі до інших, у зацікавленні в спасінні всіх людей.

Він водив прибулих прекрасними кварталами, про існування яких вона навіть не здогадувалась.

Тоді вони прибули в квартал, всі будинки якого були з золота, двері також були золотими, і стелі, і підлоги, і стіни.

Яке диво!..

Святий Петро вигукнув:

– Тут перебувають усі ті, хто давав багато грошей на допомогу потребуючим; ті, яким любов до ближнього коштувала багато витрат на землі.

І сюди стали заходити всі щедрі люди, які ділили свій хліб з голодними, дарували свою одіж бідним, утішали в’язнів і відвідували хворих.

Пані і собі захотіла увійти, та ангел зупинив її, сказавши:

– Пробачте, але на землі ви віддавали іншим лише крихти. Ви ніколи не дали чогось, що справді вартувало, ні часу, ні грошей, ні вбрання… цей квартал призначений тільки для щедрих.

І не впустив її.

І вони помандрували до іншого кварталу вічности. Тут усі будинки було збудовано зі слонової кістки. Яка білизна, яка краса! І підлога була зі слонової кістки, і стеля.

Пані поспішила увійти в цей такий чудовий квартал, та інший ангел-сторож взяв її за руку і сказав поважно:

– Мені дуже прикро, але цей квартал призначений тільки для тих, хто в спілкуванні з іншими був делікатним, вирозуміли і доброзичливим. А ви в спілкуванні з людьми були дуже жорсткою, фальшивою і критичною, а інколи навіть і грубою.

Тоді як усі, що були бездоганними в стосунках з людьми, з насолодою входили, аби стати господарями своїх розкішних помешкань, бідна жінка залишилася зовні, із заздрістю дивлячись на нових мешканців цього сяючого кварталу.

Їй бракувало початкового внеску – доброти в ставленні до інших.

Потім вони рушили до третього кварталу. Цей квартал вирізнявся ясністю і красою. Усі його будинки були з кришталю, особливо блискучого і прекрасного. Стіни – з різнобарвного кришталю, стеля – із дзеркального, вікна – з кришталю кольорів райдуги.

Пані побігла чимскоріш зайняти одне з цих дивовижних помешкань, та ангел, що стояв при воротах, спинив її і сказав дуже серйозно:

– У вашому паспорті написано, що ви не прагнули вказувати іншим людям, які були поряд з вами, шлях до добра і до правди, а цей квартал призначено винятково для тих людей, які допомагають іншим знайти щастя.

Так сповнилися слова пророка Даниїла: «І розумні будуть сяяти, як світила на тверді, і ті, що навернули багатьох до правди, – як зірки, повіки, назавжди».

– А ви ніколи не переймалися тим, щоб люди, з якими ви жили, ставали кращими. Так що тут для вас немає будинку.

Їй бракувало початкового внеску – допомоги іншим змінитися.

Бідолашна жінка засмутилася, побачивши, як туди входить багато людей, що світяться радістю, бо можуть стати власниками свого вічного помешкання, тоді як її, разом з численним натовпом, повели вниз по схилу до некрасивого, огидного кварталу.

Усі помешкання там було збудовано зі сміття.

Двері зі сміття. Дахи зі сміття. Над цією помийною ямою літали яструби, тут снували миші і кажани…

Жінка прикрила хусточкою ніс, бо сморід був нестерпним, і вже хотіла було втекти, як сторож цього кварталу промовив до неї строго:

– Один із цих будинків буде вашим помешканням, ви можете зайняти його.

Охоплена тривогою, жінка крикнула:

– Ні, він жахливий! Я не зможу жити серед цієї купи сміття!

Та ангел відповів їй:

– Пані, це все, що ми змогли збудувати для вас з початкового внеску, який ви надіслали нам з землі. Усі помешкання вічности будують з початкового внеску, який люди присилають нам з землі.

Ви щодня присилали нам егоїзм, погане ставлення до інших, пересуди, критику, образливі слова, жадібність, ненависть, докори, заздрість. То що ж іще ми могли для вас збудувати?

Ви самі відправили нам матеріал для побудови вашого «МАЄТКУ».

Жінка заплакала і сказала, що не хоче залишатися тут жити, і раптом, зробивши зусилля, щоб вирватися із рук того, хто хотів змусити її увійти в те страшне помешкання, стрибнула і… прокинулась.

Подушка була мокрою від сліз… але цей страхітливий сон послужив їй іспитом сумління, і з того часу вона стала сплачувати початковий внесок для свого будинку у вічності.

Щедрість до потребуючих, доброта в ставленні до людей, прагнення вказати іншим шлях до добра.

Невідомий Автор

А що, як і нам почати сплачувати свій ПОЧАТКОВИЙ ВНЕСОК?..

 

Зміст