Перлина

Ніхто не зацікавився б молюсками, якби вони жили тільки для себе. Молюски мають непоказний вигляд: забарвлені в брудно-блакитний колір із відтінком сірого, вкриті опуклими й кривими стулками черепашки, а отже, загалом, не варті особливої уваги.

Ніхто не зацікавився б молюсками, якби не камінчик, що, якимось чином опинившись між мантією й черепашкою, безнастанно подразнював вразливу тканину та завдавав страждань. Щоб пом’якшити біль, організм почав шар за шаром укривати камінчик спеціяльною речовиною, яка виробляється всередині молюска, – перламутром.

Після десяти років праці й болю настала смерть і видобула на світло денне плід страждань – дорогоцінну, блискучу, наче шовк, і осяйну, як місяць, перлину, гідну того, щоб прикрасити королівську корону.

КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ

Справжні молюски-перлівниці (перлові скойки) живуть у теплих морях на глибині від шести до тридцяти метрів. Чужорідні тіла, що потрапляють усередину цих організмів, поступово вкриваються спеціяльною вапняковою речовиною – карбонатом кальцію, або ж перламутром. Його шар переливається всіма кольорами веселки. Підробити цей блиск неможливо, і саме він відіграє найважливішу роль під час визначення вартости утвореної в такий спосіб перлини – одного з найпоширеніших елементів ювелірних виробів, що його віддавна високо цінують і використовують люди.

У Китаї й Індії перлину через її високу твердість і незмінність форми вважають символом безсмертя, а в Греції вона, з огляду на свою красу, символізує любов. У народних переказах ці дорогоцінні камінці нерідко означають сльози, згідно з новішою інтерпретацією, перлина – цінний плід страждання, символ перетворення болю в мудрість і красу.

ЦИТАТИ

  • А тепер послухай, як постає перлина. Вона є мушлею в морі, яка називається устрицею. На світанку ж підіймається з морського дна, відкриває свої вуста і п’є небесний пил, і вбирає в себе промені сонця, місяця й зірок, і від них зачинає та народжує перлину. «Фізіолог» (бл. 200 р. після Р. Хр.)
  • Перлини, однак, моя матінко, перлини означають сльози. Ґотгольд Ефраїм Лесінґ (1729-1781), німецький письменник і філософ (із трагедії «Емілія Ґалоті», II, 7)

БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ

  • Мф. 7:6; Мф. 13:45-46; Одкр. 21:21.
Наступна

Світанок

Якої миті настає світанок, коли закінчується ніч? Це питання не давало спокою учням рабина. Починається ... Читати далі

Попередня

Марні зусилля (про кота)

«Релігійне виховання дітей ґрунтується на примусі, з яким малеча не завжди мириться, – заявив один ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *