Один простак отримав спадок – кілька сот золотих монет. Про це дізнався один шахрай і сказав простаку, що він може подвоїти спадок.
– Невже? А як? – здивувався простак несподіваній удачі.
– Є в скелі, неподалік, отвір, – почав розповідати шахрай. – Якщо кинути туди одну золоту монету, то звідти вискакують дві золоті монети!
– Не може бути! – засумнівався простак.
– Що ж, йди, перевір сам! – зробивши вигляд, що образився, сказав шахрай. – Кажу тобі, це чистісінька правда!
Простак узяв свої золоті монети і відправився до заповітної скелі. Але шахрай дістався туди швидше, проліз у скелю вузьким лазом, і сховався усередині.
Незабаром прийшов простак і кинув в отвір золоту монету. І тут, зрадівши, побачив, як назад, одна за одною, вискочили дві золоті монети.
– Вірно! – зрадів простак. – Чисту правду сказала мені та добра людина!
Він висипав з мішка всі золоті монети, швиденько покидав їх у дивний отвір і з нетерпінням підставив мішок. Але назад їх він вже не дочекався…
* *
До гонитви за багатством неминуче приєднується жадність, а плід жадності – втрата і того, що маєш.
Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне. (Книга притч Соломонових 20:21)