Сидить смуток вдома і ниє:
– От, знову в мене грошей немає!
Пошкодувала його щедрість і прислала грошовий переказ.
– У-у, – засмутився смуток. – Це тепер на пошту йти, у черзі стояти!
Сходив. Отримав.
– У-у, адже тепер їх витрачати потрібно!
Витратив. І знову:
– От, а тепер знову грошей немає…
Одна тільки радість від цієї притчі: що вона вже скінчилася!
Лінивий простягне руку свою до чаші, та тяжко йому донести її до рота. (Книга притч Соломонових 19:24)