Одного дня, пастух образив одного чоловіка, а той розлютився на нього і вирішив помститися. Він знав, що пастух пасе овець у віддаленому місці, де майже ніхто не ходить, і вирішив скористатися цим і викопати глибоку яму, щоб той упав до неї.
Пізно вночі він почав копати. Коли він копав, то уявляв собі, як його кривдник попаде до неї і, можливо, щось зламає чи помре в ній, не маючи можливості вилізти звідти. Чи, принаймні, до ями впаде його вівця.
Довго і наполегливо він копав, мріючи про помсту, що не помітив, як яма ставала все глибшою.
Але от, почало світати, і він опритомнів від своїх думок. І яким же був його подив, коли він побачив, що за цей час викопав таку глибоку яму, що сам вже не зможе вилізти з неї.
* *
Перед тим, щоб навіть подумки рити яму іншому, згадай, для того, щоб вирити її, тобі самому прийдеться опинитись у ній, бо першим в ямі виявляється той, хто її риє.
істина ніколи не старіє_будьте мудрі!