Одного разу зустрілися садівник і письменник.
Поговорили про те, про се, і тут раптом садівник каже:
– Послухай, друже, можу підкинути тобі цікаву ідею для сюжету твого нового роману. Самому мені писати немає бажання. Чесно кажучи, не моє це: водити пером по паперу. Проте в тебе, я впевнений, вийде прекрасний твір.
Письменник посміхнувся і відповів:
– От дякую! Можу тобі віддячити. Візьми мій недогризок від яблука – у ньому повно насіння. Ти його посади, вирости, і в тебе буде прекрасний яблуневий сад.
Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють. (Послання св. ап. Якова 1:22)